КУТ

КУТ (Koht) Хальвдан (1873-1965), норвежский историк, президент Норвежской АН (1923-39). В 1935 - февраль 1941 министр иностранных дел.

Смотреть больше слов в «Современном энциклопедическом словаре»

КУТАИСИ →← КУСТУРИЦА

Синонимы слова "КУТ":

Смотреть что такое КУТ в других словарях:

КУТ

кут м. местн. 1) а) Угол в избе. б) Угол, конец мыса, залива и т.п. 2) То же, что: кутник.

КУТ

кут сущ., кол-во синонимов: 4 • бесточь (1) • карна (4) • кутник (3) • угол (27) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: бесточь, карна, кутник, угол... смотреть

КУТ

КУТ, а́, ч.1. Геометрична фігура, утворена двома лініями, що виходять із однієї точки.Кут розбиває площину на дві частини (з навч. літ.);// Така фігура... смотреть

загла́джувати (згла́джувати) / загла́дити (згла́дити) го́стрі кути́. Свідомо уникати конфліктних ситуацій, пом’якшувати суперечності, розбіжності у поглядах, думках і т. ін. — Серйозна сварка завжди на користь. .. Біда тільки, що ми часто уникаємо цього. Не хочемо полаятись, де треба і як треба. Загладжуємо гострі кути (С. Журахович); Життя вчить нас не згладжувати гострих кутів, не тікати від питань, які вважаються нібито дрібними (З газети). загна́ти / заганя́ти в (тісни́й (глухи́й)) кут. 1. кого. Поставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище. Скалічили, розпотрошили. І всіх (челядників) в тісний загнали кут (І. Котляревський); Загнав Лукавого в глухий кут, припер до муру й .. так сильно по голові черкнув, що цей .. простягнувся як і довгий (Б. Лепкий); Ми аж ніяк не можемо примиритися з тим, що нас заганяють у глухий кут національного небуття (З газети); // тільки недок. Ставати перед ким-небудь складні, нерозв’язані проблеми. Загадки літопису (Величка) продовжують вабити, дратувати і заганяти в тісний кут дослідників (Наука і культура..). 2. Переважити кого-небудь у чомусь, вигідно вирізнитися (за силою впливу, талантом і т. ін.). (Тиміш:) Нівроку собі, добрий з тебе теоретик.— Який там не є, а такого, як ти, в кут зажену,— відрізав Сашко (Д. Бедзик); Тепер у Вас в Галичині такі таланти появились, що заганяють у кут наших (М. Коцюбинський); // тільки захо́дити / зайти́ в глухи́й кут (за́куток). 1. Опинятися в складному, безвихідному становищі. Його стосунки з Варварою Олексіївною зайшли в глухий закуток, а Васса щодень ставала непримиренніша (Г. Епік). захо́дити в кут. Чим більше я розмірковувала про своє становище, тим більше заходила в кут, не знаходячи виходу (П. Колесник). 2. Припиняти свій розвиток, не мати логічного продовження. (Життя) зайшло в глухий кут, зупинилося, а це гірше за смерть (П. Загребельний); Аби не художній керівник, якому Віктор сподобався, стосунки між молодим режисером і трупою взагалі зайшли б у глухий кут (В. Гужва). із кутка́ в куто́к; із кута́ в кут, зі сл. тиня́тися, ходи́ти, бі́гати і т. ін. 1. У різних напрямках. Кремезний та рвучкий юнак то сідав на табурет, то бігав з кутка в куток (О. Ільченко); Він ходив по кімнаті із кута в кут, про щось пильно думаючи (В. Гжицький). од кутка́ до кутка́. Він почав ходити по світлиці .. од кутка до кутка (І. Нечуй-Левицький). 2. Усюди, скрізь. То був мовчущий, сердитий чоловік, якийсь невдачник, котрого доля весь вік гонила з кута в кут (І. Франко). кут зо́ру. Певний погляд на ті чи інші явища, певне розуміння чогось, певна позиція в чомусь. У кращих творах першої збірки В. Симоненка вже є вагома поетична думка, певна позиція, свій кут зору на описуване (З журналу). під куто́м зо́ру яким, чого. Світову філософію художник засвоює для того, щоб розглядати явища дійсності під іншим кутом зору (З журналу). ні в кут ні в две́рі кому. Хто-небудь опинився у безвихідному становищі. Послухав цар Лев тої мови (звірів).., то й каже: — Що ж, мої вірні піддані, правда ваша! Сам бачу, що вам ні в кут ні в двері, коли кождий (кожний) Вовк і кождий Шуліка схоче над вами збиткуватися (І. Франко). обмина́ти го́стрі кути́. 1. Уникати суперечок, проблемних питань, принципового вирішення чого-небудь; нічого не чинити всупереч комусь. — Ти цупко тримаєшся за рятівне коло, на якому начертано: “Не псувати стосунки, дотримуватись зі всіма згоди,.. обминати гострі кути…” (Н. Рибак); Юнак, чия непокладливість здатна викликати роздратування в людей недалекоглядних, схильних обминати гострі кути, він усією силою прямої і чесної натури повстає проти несправедливості (З журналу). 2. Бути далеким від істини (про що-небудь). Напівправда, яка соромливо обминає гострі кути, .. заважає нашому рухові вперед (З газети).... смотреть

КУТ

КУТ, а́, ч. 1. Геометрична фігура, утворена двома лініями, що виходять із однієї точки; // Така фігура, утворена лініями яких-небудь предметів, знаків і т. ін. В небі пролітали журавлів спрямовуючи вістря кутів на південь, Закарпаття, Дунай… (Чорн., Визвол. земля, 1959, 155). Кут зо́ру див. зір; Під куто́м — утворюючи по відношенню до чого-небудь таку фігуру. Дорога враз повернула, зламавшись майже під прямим кутом (Смолич, І, 1958, 44); — Дивіться, під яким кутом ця траншея стояла до нас… (Гончар, III, 1959, 62); Дві сірувато-зелені скелі стояли під кутом одна до одної (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 136). ◊ Згла́джувати (згла́дити) го́стрі кути́ — не братися за розв’язання складних питань. Партія вчить нас не згладжувати гострих кутів, не тікати від питань, які вважаються нібито дрібними (Рад. Укр., 9.II 1957, 1); Обмина́ти го́стрі кути́ — уникати принципової постановки питання. — Ти цупко тримаєшся за рятівне коло, на якому начертано: «Не псувати стосунки, дотримуватись зі всіма згоди, не псувати настрій начальству, обминати гострі кути…» (Рибак, Час.., 1960, 764). 2. Те саме, що куто́к 1. З тяжким стогоном кинулася [Марина] в кут хати й затулила вуха (Кобр., Вибр., 1954, 168); Мати задержала зошит у руках і, усівши спокійно в кут старенької софи, гляділа мовчки на.. обличчя сина (Коб., II, 1956, 304). Із кута́ в кут ходи́ти (тиня́тися і т. ін.) — те саме, що Із кутка́ в куто́к ходи́ти (тиня́тися і т. ін.) (див. куто́к). Він ходив по кімнаті із кута в кут, про щось пильно думаючи (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 218). 3. розм. Те саме, що куто́к 2. [Предслава:] Ми жебраки. Нещасні, без кута, без кусня хліба! (Фр., IX, 1952, 206); // Частина житлового приміщення (будинку, квартири чи кімнати), призначена для кого-, чого-небудь. Пан Адам молотив на току, пані Констанція не вилазила з свого кута (Коцюб., II, 1955, 248); Його донька була за куховарку в господаря, і старий мав із нею кут у кухні (Досв., Вибр., 1959, 15); Кут меншої кімнати, відокремлений перегородкою з дикту й матового скла, мав служити завідувачеві лабораторій кабінетом (Шовк., Інженери, 1948, 13). 4. чого, який. Частина якої-небудь території, місцевості. В найдальшім куті острова висока гора шпилем подралась до неба (Стор., І, 1957, 398); Як тільки з далекого кута села.. розлягалось його глухе дудніння, вона вискакувала надвір (Коцюб., II, 1955, 30); Сходяться надвечір дівчата з верхнього кута по воду (Тудор. Народження, 1941, 4). ◊ Загна́ти (заве́сти) в [тісни́й, глухи́й] кут — поставити в безвихідне становище. І няньчину всю рать розбили,— Скалічили, розпотрошили І всіх в тісний загнали кут (Котл., І, 1952, 183); Розкладається буржуазне суспільство, вичерпавши свої творчі сили, завівши культуру, цивілізацію в глухий кут (Еллан, II, 1958, 122); Інтерпеляція білогвардійців була, очевидно, колективна і розрахована на те, щоб загнати нас у глухий кут (Кулик, Записки консула, 1958, 174); Захо́дити (зайти́) в [глухи́й] кут — потрапляти в безвихідне становище.— Чим більше я розмірковувала про своє становище, тим більше заходила в кут, не знаходячи виходу (Кол., Терен.., 1959, 339). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 417.... смотреть

КУТ

кут I 1. миф. кусочек студенистого вещества тёмно-красного цвета, якобы падающий через түндүк (см.) в коломто (см.) и приносящий счастье тому, кто сможет его взять (взять его может только хороший, чистый человек, в руках же дурного он превращается в кусочек кала); чын касиет кут түшүп, чыктың окшойт жолуман фольк. ты мне встретился, похоже, что (в мою юрту) упал настоящий благодатный кут; 2. уст. оберег, якобы охраняющий скот и человека (семь перламутровых пуговиц, нашитых на мешочек с кусочком свинца, или фигурка человека из свинца или олова, одетая в синие или красные тряпки; эта фигурка обмывалась водой, которой потом обрызгивали скот; теперь это позабыто, смутно помнят только старики); 3. (в эпосе) божок, маленький идол (у калмыков); кутун салып койнуна, мылтыгын салып мойнуна фольк. положив божка своего себе за пазуху, повесив ружьё своё себе на шею; 4. жизненная сила, дух, душа; кутум учту я сильно испугался; у меня душа в пятки ушла; кутун учурнагнать на кого-л. страху; атын атаса, куту сүйүнөт погов. не женит отец так хоть словом потешит (букв. хотя бы (только) по имени назвали его, (только от этого) у него (уже) душа радуется; напр. ему не дали награды, а только добром упомянули его имя); 5. счастье, удача; благодать; конок кут гость счастье; конок бир консо кут, эки консо жут погов. если гость ночует раз счастье, если ночует два раза беда (см. жут I); келишиң кут болсун! добро пожаловать! (букв. да будет твой приход счастьем!); кадамыңыз кут болсун! да принесёт ваш приезд счастье! (букв. да будет ваш шаг счастьем!); сапарыңар кут болсун! счастливого пути!; жолугушканыңар кут болуп, жолуңар жарык болсун! (напутствие отъезжающим) пусть вам встретится счастье, пусть путь ваш будет светлым!; конуш кут болсун! да будет благодатным (новое) место (пожелание прикочевавшему); с новосельем!; айткандарың кут болсун! да исполнится всё сказанное тобою!; куту качып калды от него счастье отвернулось; он потерял всякий вес и уважение; куту кетти он захудал (материально или с точки зрения общественного положения); элдин куту колдоп, бийик даражага жеттиң благодаря силе народа ты достиг высокого положения (букв. высоких степеней); сизге кут болсун! желаю вам счастливо пользоваться!; Аккула сизге кут болсун! фольк. желаю вам счастливо пользоваться (конём) Аккулой! (конь теперь принадлежит вам); Сарала мага кут болсун фольк. пусть (конь) Сарала будет мне счастьем (пусть он теперь будет моим); кут күткөн күн счастливый день; кудай кут кылсын! дай бог счастья!; да поможет бог!; 6. то же, что куттуу; таксыр каным аманбы? алтын тагыңыз кут болсун! фольк. господин мой хан здоров ли? поздравляю вас с золотым троном!; жоруган түшүм кут болсун! поздравляю с (благоприятно) истолкованным мною сном! (твой сон, который я истолковал, предвещает хорошее); кут урсун! будь ты (он) проклят! кут II ар. 1. Кут (точнее Кут жылдыз) Полярная звезда; Кут жылдызды бет алып фольк. направившись в сторону Полярной звезды; 2. (точнее кут жак или кут тарап) север; күн жүрүштө коосу бар, кут жагында көлү бар фольк. на юге там есть глубокий овраг, на северной стороне озеро есть.... смотреть

КУТ

КУТ м. южн. угол, зауголок, закоелок, тупик; вершина или конец глухого захода, залива, заводи, мыса и пр. Загнали волка в кут - там ему и капут! | Угол крестьянской избы; четыре угла избы отвечают четырем покоям: передней, гостиной, спальне и стряпной; кут, куть, кутник, называется придверный угол и прилавок, коник (твер. пск. ряз. тул. пенз. влад. яросл. костр. ниж. вят.); местами же бабий угол, середа, шелнуша, стряпная за перегородкою, за занавескою (вор. кур. калужск. вологодск. перм. арх. сиб. сар.) в новг. этот же угол, если полати там, а не при дверях; наконец кут красный угол (новг. пск. смол. кур.). Из кута по лавке, шелудяк наголо! бранное на свадебных гостей, дрянные гости. Тащи стол на кут! от печи в красный угол. Садись на кут, да и все тут. Не в том куту сидишь, не те песни поешь. Не мое место впереди сидеть, мое место при куту в углу. | Кут, куток южн. угол, уголок; глазной лузг, уголок к носу. | Кут новг. (см. кута) род долгих клещей, которыми рыбаки проводят жердь подо льдом, для тяги невода. | Кут, кутец, матня бредня, конец или мешок неводной матни; сетчатый мешок вентера. Кутик, у портных треугольный лоскуток, по бокам в подоле мужской рубахи, клин. Трава кутки. Laucanthemum vulgaris, белек. Кутовой, кутной, кутный и кутний, кутцевый, кутиковый, к куту, в разных знач. относящ. Кутовой, вожатый при облаве, старший облавщик. Кутной угол, кут, куть, обычно разумеется угол наискось против коника, где спит хозяйка и иногда бывают нары. Кутное окно, против печи, в куту, оно обычно волоковое. Кутовой конец матни. Кутний зуб, коренной: правильные последний коренной, умный. Кутник м. род нар или примоста, прилавок в избе; где кутью зовут придверный угол, там это коник, прилавок у дверей, ларь для упряжи, зимою курятник; на нем спит хозяин, как страж дома; где куть наискось коника, там кутник нары, постель хозяина с хозяйкою; в казач. местами голубец зовут кутником. | Полок в бане. | Зап. бобыль, захребетник, батрак, работник, не хозяин. | Кутник или куток пск. твер. ухиченный подвал, выход. Полон кутник белых курок? рот в зубы. Кутниковый, к кутпику относящ. Кутовица, подъемная веревка с лавдушком, у кута, слепого или глухого конца (хвоста, кутца) вентера. Куть ж. задний, бабий, второй (по старшинству) угол в избе, кут; место и угол против печного устья, место под полатями; где полати делаются над входом, там куть и коник одно и то же; где полати наискось против коника, или печь обращена челом туда, там куть общее хозяйское ложе, кутник, бабий, жернов угол, и иногда отделяется от печи переборкой или занавескою (пересовцем), вместе со стряпущею. Сидеть в кути, греться перед печью. Кутью зовут и дальний угол леса, поля, леска и пр. сев. | Куть южн. зап. красный, почетный угол избы, покуть, почему там кутяне почетные гости: сидит, как поп на покути. Поди в куть (в кут), где мухи ткут. Рано, девка-то молода еще: не из кути, в кут глядит. Кутеник м. ряз. куть, коник, ларь, рундук, прилавок у дверей. Кутень м. кутний зуб. Парнишка на кутнях лежит, коренные зубы режутся. <br><br><br>... смотреть

КУТ

(Koht), Хальвдан (р. 7.VII.1873) - норв. историк, политич. деятель. Проф. ун-та в Осло, пред. Норв. ист. об-ва (1912-27), президент Норв. АН (1923-35),... смотреть

КУТ

Геометрична фігура — частина площини, обмежена 2 напівпрямими зі спільним початком; ці напівпрямі називаються сторонами к., а їхній початок — вершиною ... смотреть

КУТ

1) мат. angleвертикальний кут — vertical angleвхідний кут — reentrant angleгострий кут — acute angleпрямий кут — right angleсуміжний кут — adjacent ang... смотреть

КУТ

мист. у древних корейских шаманов (до VII века н.э.) важнейший обряд камлания, во время которого они занимаются лечением (знахарством), управлением зе... смотреть

КУТ

ЖИТЛО́ (взагалі місце для перебування, проживання), КУТО́К розм., КУТ розм., ХА́ТА розм., ДАХ розм., ПОКРІ́ВЛЯ розм., СТРІ́ХА розм., ГНІЗДО́ розм., КУБ... смотреть

КУТ

кут род. п. -а́ "угол, тупик", укр., блр. кут, цслав. кѫтъ, болг. кът, сербохорв. ку̑т, род. ку́та, словен. kǫ́t, чеш. kout, слвц. kút, польск. kąt,... смотреть

КУТ

род. п. -а "угол, тупик", укр., блр. кут, цслав. ктъ, болг. кът, сербохорв. кут, род. кута, словен. kot, чеш. kout, слвц. kut, польск. kat, род. п. kata, в.-луж., н.-луж. kut. Отсюда кутень, род. п. -тня "клык", укр. кутний зуб.Родственно греч. "угол глаза"; см. Козловский, AfslPh 11, 388; Миккола, Ursl. Gr. 1, 121; IF 23, 122; Уленбек, IF 17, 94; Траутман, ВSW 116; Буазак 406. Менее приемлемо сближение с лит. kаmраs "угол, сторона", греч. "изгиб", "гну" (Зубатый, AfslPh 16, 396; Бругман, Grdr. 12, 357, 513, 583); см. против этого Мейе, Et. 225 и сл.; Смешек, RS 2, 122. Неубедительно также сравнение с греч. "шест", поздн. "копье", "колю, жалю", кимр. сеthr "острие, гвоздь" (Бернекер 1, 602).... смотреть

КУТ

-а, ч. 1) Геометрична фігура, утворена двома лініями, що виходять з однієї точки. || Така фігура, утворена лініями яких-небудь предметів, знаків і т. ... смотреть

КУТ

Весёлый кут. Одесск. Гулянье, вечеринка. КСРГО.Загонять в кут кого. Волг. Ставить кого-л. в безвыходное, неловкое положение. Глухов 1988, 46.Искать пят... смотреть

КУТ

КУТДуша, дух.Счастье, благодать. Антрополексема.Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов..Синонимы: бесточь, карна, кутник, у... смотреть

КУТ

-а, ч. 1》 Геометрична фігура, утворена двома лініями, що виходять з однієї точки.|| Така фігура, утворена лініями яких-небудь предметів, знаків і т. ... смотреть

КУТ

1) Орфографическая запись слова: кут2) Ударение в слове: ку`т3) Деление слова на слоги (перенос слова): кут4) Фонетическая транскрипция слова кут : [к`... смотреть

КУТ

【阳】1) 数角; 角度Під прямим кутом 成直角3) 角落; 拐角2) 栖身之处, 简陋的住处, 角落; 遥远的埤方◇ Загнати у глухий кут 难为…, 使…为难Під кутом зору 从这一角度看, 从这一观点看

КУТ

[kut]ч.1) róg2) kątпрямий кут — kąt prosty мат.3) kąt архіт.4) narożnik (ріг будинку)

КУТ

(-а) ч. ♦ П'ятий кут, крим. 1) Жорстоке побиття на допиті. БСРЖ, 609; ЯБМ, 1, 266 2) Безпечне місце під час бійки. БСРЖ, 609; СЖЗ, 87 ♦ Шукати п'ятий кут, жрм. Шукати безпечне й затишне місце під час колотнечі, сварки тощо. Ігор не втримається від спокуси і шукатиме "п'ятий кут", де йому ніхто не перешкодить слухати приймач (С. Бортніков, Чистильник-2).... смотреть

КУТ

імен. чол. родуугол¤ під кутом зору -- под углом зрения ¤ загнати в глухий кут -- загнать в глухой угол ¤ кут відбиття (мат.) -- угол падения

КУТ

корень - КУТ; нулевое окончание;Основа слова: КУТВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - КУТ; ⏰Слово Кут содержит следующие... смотреть

КУТ

(2 м), Р. кута/; мн. куты/, Р. куто/вСинонимы: бесточь, карна, кутник, угол

КУТ

кут:◊ з кута́ в кут з одного місця в інше (м, ср, ст): Але все це тільки мучило мене і гнало з кута в кут. І так було кожного дня (Тарнавський З.) ◊ ме́шкати кутом → "мешкати" ◊ сліпи́й кут безвихідь (ст): Справа зайшла в сліпий кут, і поліція нічого більше не могла викрити (Яцура)... смотреть

КУТ

ку́т, куты́, кута́, куто́в, куту́, кута́м, ку́т, куты́, куто́м, кута́ми, куте́, кута́х (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: бесточь, карна, кутник, угол... смотреть